Сімейні кімнати Рональда МакДональда

Родина Борута — давні друзі Сімейної кімнати. З народження Давидко не міг самостійно дихати, і йому зробили першу в Україні операцію, вжививши стимулятор. Увесь перший рік життя малюк провів у лікарні. Саме в Сімейній кімнаті він робив перші кроки і вперше почав посміхатися.

Ми допомагали продуктовими наборами таким родинам, як сім’я Наталії, що була вимушена виїхати із Сєвєродонецька. «Кілька тижнів переховувалася з дітками в шкільному підвалі. Було холодно й темно. Їжу готували на вулиці в перервах між обстрілами. Та коли задня стіна школи від чергового вибуху обвалилася, я зрозуміла, що потрібно тікати. Бігли під кулями, що свистіли над головами. Зараз ми в безпечному місці, а продуктовий набір фонду допоміг нам харчуватися протягом декількох днів.»

«Я давно вже не почувалась так затишно і спокійно, як тут, у Сімейній кімнаті», — каже Феріда. Вона та її син Амет — кримські татари, які після початку повномасштабного вторгнення залишили рідній дім у Херсонській області та переїхали на Львівщину. Хлопчик потребує серйозного лікування, тож мама завжди поруч — у Сімейній кімнаті.

Маленька Рената народилася з гідроцефалією. Хто чув про цей діагноз знає, що ймовірність ходити з ним майже нульова. Але в Сімейній кімнаті дівчинка зробила свої перші кроки!

Богдан мешкає за 30 км від Бахмута. У хлопчика ДЦП, і ще з дитсадка має страх, що його залишать. Тому мама й тато завжди поруч. Богдан показує хороші результати, і йому важливо не припиняти проходження реабілітації. Завдяки програмі Дім Рональда МакДональда родина зможе зосередитися на реабілітації у київському “Охматдит”, не витрачаючи кошти на оренду житла.

У Мілани тромбоцитопенія, яка може з’явитися в будь-якому віці та в будь-який час зникнути. Лікарі весь час намагаються зʼясувати причину, але це дуже складно. У Мілани часті рецидиви, і коли вони трапляються, терміново потрібна госпіталізація. У Домі Рональда МакДональда. який ми побудуємо на території НДСЛ “Охматдит” дівчинка зможе жити з мамою, поки проходитиме реабілітацію в лікарні.

«Ми молода сім’я, яка вперше стала батьками. Але з самого народження нашої дитини почались випробування — операція нашої маленької Есміри в перші ж години після народження. Дякуючи Сімейній кімнаті, ми бачимо як наша донечка йде на покращення. Це найкраще, що могли зробити для сімей, які знаходяться далеко від дому, але можуть бути поряд з дитиною і в лікарні. Ми мешкаємо в окремій кімнаті. Прекрасні умови, комфортні спальні, зручна кухня. Все для того, щоб почуватися як вдома.»

Вікторія довгий час перебуває у лікарні з двома синочками – Артемом і Іваном. Вже більше року вони є гостями Сімейної кімнати і стали нашими справжніми друзями. Зараз важкий період для родини, адже вони досі не знають, що з їхнім захисником – татом. Він безвісти зник на війні, і цього року найбільшою мрією хлопчиків було, щоб тато повернувся і провів з ними свята. «Ми дуже вдячні Сімейній кімнаті за можливість відпочити та за підтримку у надскладний для нас час.»

«Я була вражена неймовірним затишком у Сімейній кімнаті. Незважаючи на випробування, які доводиться проходити з дитиною в лікарні — це ідеальне місце, де почуваєшся, як удома. Особливо це важливо для хворих дітей: тут завжди звучить сміх.
Ми вдячні фонду за піклування про батьків, щоб ми могли піклуватися про своїх дітей. Нехай таких Сімейних кімнат буде якомога більше.»